Відсоток населення в Україні, яке проживає в містах сягає 70%. Серед пострадянських країн Україна займає друге місце, поступаючись білорусі, у якої цей відсоток дорівнює 74%. Однак, можна зробити висновок, що Україна - урбаністична країна. А отже, відбудовувати країну означає відбудовувати міста.
Кількість населення постійно зменшувалось, але Київ - єдине місто, число населення якого зростало з 1989 року. Також в Україні близько 40 міст з населенням понад 100 тисяч і кожне з них відіграє важливу роль для економіки.
Чому зараз потрібно планувати, як відбудовувати міста та як повертати людей на Схід країни? З цим розібрались експерти провідних університетів світу в співпраці з українськими спеціалістами в рамках стратегії Центру економічних і політичних досліджень "Відбудова України".
Будівництво соціального житла більше не в моді?
В Україні доволі специфічний житловий фонд, оскільки високий відсоток житла у приватній власності самих мешканців, а населення здебільшого проживає у квартирах. Тому житлову політику можна урізноманітнити іншими видами управління та володіння житлом. Таким чином можна вирішити проблему внутрішніх переселенців.
Для людей, житло яких зруйновано, найкращим рішенням буде надати ваучери на відповідну суму. Автори дослідження вважають, що ваучери дозволять одержувачам купувати квартири, вкладатись у будівництво або самостійно будувати житло. Також можливі ваучери для оренди помешкання, які дозволяють прожити до семи років в одному помешканні для того, щоб вирішити майбутні дії. Для держави житлові ваучери набагато ефективніше рішення, аніж будівництво соціального житла. За допомогою ваучерів країна має змогу використовувати вже побудоване вільне житло, а також це запустить ринок нерухомості після війни. Так, надавати ваучери це дорого, особливо після закінчення війни, але це дешевше, аніж будувати для кожного новий дім.
Додаючи до цього, автори вважають, що потрібен спеціальний механізм приватно-державного володіння відбудованим житлом. Таким механізмом вже користуються європейські країни, вони дають можливість довгостроково проживати в помешканні, ба більше, передавати це право у спадок, але при цьому відбудоване державою житло не передається у власність мешканцям.
Але міста Сходу України стоять перед викликом. По-перше, вони менш безпечні, через неадекватних сусідів, росії та білорусі. По-друге, їх виробнича потужність стрімко скорочується й здається неконкурентоспроможною у традиційних секторах важкої промисловості. Доведеться різко змінювати промислові бази та розвивати сектор послуг.
Інша сторона медалі - все ще економічно вигідно буде створювати нові проєкти на Заході України, де існує відносний паритет між цінами на квартири через сплеск попиту в результаті припливу біженців.
Отже, насамперед все почнеться із розчищення завалів та відновлення інфраструктури. Тут важливу роль відіграватиме уряд та планувальники, які вноситимуть будь-які зміни у планування міста, включаючи транспортну мережу. До того ж будь-яка реконструкція починається з транспорту, а потім плавно переходить до будівель. Міста мають бути адаптовані до потужного транспортного графіка, оскільки затори були основною проблемою для великих міст.
У постпоєнний період після Другої світової війни "План Маршалла" відігравав ключову роль для відбудови європейських міст, не дивлячись на те, що це тривало понад десять років. Автори дослідження очікують, що всі можливі зусилля будуть докладені до відновлення України. Прискорення процесу відновлення сприяє технологічний прогрес та запровадження економічних стимулів.
Тому так, є всі шанси відбудувати міста так, щоб продуктивність та якість життя виросла.
