Що потрібно знати про гендерну дискримінацію в Україні?
Ми забуваємо про те, що чоловіки та жінки мають рівні права. Люди різні й можуть відрізнятися між собою економічним доходом, зовнішністю, станом здоров'я, віком. Будь-які стереотипи — це спрощена реальність. Політична еліта вважає, що українські жінки мають оберігати вогнище і не йти в політику, але реальність змінюється. Чоловік і жінка мають рівні права до вищої освіти, рівноправно мають доступ до ринку праці. Ми бачимо, як картина поступово змінюється і жінки йдуть до політики аби відстоювати свої права.
Наше суспільство вже давно урбанізувалось. Період, коли жінки вважалися рабинями, а чоловіки лише за робочу силу частково минув, але не для всіх. Одинична частина суспільства досі вдається до гендерної дискримінації. Деякі погоджуються з тим, що жінка має право на роботу, а потім переконує, що їх призначення народжувати дітей. Є й ті, хто вважає соромом для чоловіка сидіти з дитиною вдома, тим часом, коли жінка працює. Ми живемо у світі, де жіноча стать сприймається скептично в серйозних професіях, а чоловік не сприймається без красивої мускулатури та перспективної професії. Суспільство розподіляє людей гендерним ролям, не питаючи індивідуальні бажання. Лише нещодавно в нашій мові з'явилися фемінітиви. Більшість професій до цього були виключно чоловічого роду. Українська ментальність не звикла до фемінітивів, тому дехто говорить і пише досі "директор Тетяна Іванівна". Гендерна нерівність уражає усі сфери життя, навіть у питанні корупції. Соціологи пояснюють, що жінка виховує дітей, доглядає родичів та турбується про затишок дома, тому частіше відвідує освітні та медичні заклади, різні соціальні послуги для всієї родини. Як результат, зустрічається зі зловживанням чиновників, медперсоналу та інших. Але навіть в повсякденному житті людина зустрічає менше гендерної дискримінації, ніж в рекламі та ЗМІ. Пропоную проаналізувати гендерні стереотипи на прикладі деяких речень у друкованих газет та журналів: “Хоч «зроблена» з ребра Адама, мудрішою буває дама...” , “Жінка-лідер – не лідер над чоловіком, не «над», не «під», а поряд. Адже, якщо звернутися до Біблії, то прочитаємо, що жінку Бог створив не з голови, не з ноги, а саме з ребра Адамового. Чи не значить це, що жінка має бути поруч як помічниця, порадниця, натхненниця, супутниця в житті чоловіка, не принижуючи чоловічої гідності й не дозволяючи топтати себе?”, “І як би спікер парламенту Володимир Литвин не переконував суспільство у тому, що за християнською ментальністю чоловік – це вища істота, оскільки Єва створена була із ребра Адама, відповідно, вона стоїть одразу на нижчому щаблі, українки продовжують, попри непорозуміння чоловіків-можновладців, на рівних з ними конкурувати”.
Не менш приховано поширює гендерні стереотипи українське телебачення. Наприклад, реклама освіжувача повітря «AirFreshmatic», де перед глядачем постає жінка, яка оберігає сімейний затишок. Йдемо далі, реклама побутових засобів «Gala», «Fairy», відбілювач «Vanish», де жінка прагне, щоб дім був чистим. Таких прикладів на українському телебаченні багато, і в одному з подібних реклам не присутній чоловік. У рекламі жінка завжди привітна і лагідна. У неї люблячий чоловік і переважно двоє дітей: хлопчик і дівчинка. Вона все зробить для своєї сім’ї: намаже хліб шоколадною пастою на хліб «Nutella», обгорне улюблену донечку чистим рушником з ароматом ополіскувача «Lenor», лагідно усміхнеться, коли синочок забруднив одяг «Vanish», почастує ласощами «Kinder», і знає, які ліки потрібні сім’ї при симптомах застуди («Анаферон», «Риназолін»).
До кого звертатися, якщо став свідком гендерної дискримінації?
Ці питання розглядається у таких законах: "Закон України "Про рівні права та можливості жінок і чоловіків" та Закон України "Про засади запобігання та протидії дискримінації". Зокрема, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини у сфері забезпечення рівних прав і можливостей має розглядати скарги на випадки дискримінації за ознакою статі. Комітет з реклами розглядає скарги на дискримінаційну рекламу від громадян, а також надає експертні висновки за зверненням державних органів.
